search
close
search
гр. від ίερσς — обрядовий, священний і άρχή — влада
1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими рівнями по вертикалі. Нормальна І. — системи одного порядку однорідні і повністю входять в системи більш високого порядку; І. розшарування — системи низового порядку не однорідні і не обов'язково в сумі складають систему вищого порядку. 2. Послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їх підлеглості. 3. заст. Сукупність людей, об'єднаних у такий спосіб службовою чи іншою діяльністю, родинними стосунками і т. ін.
Див. також: Гетерархія, Каста, Клір, Ранжир, Ренкінг, Синархія, Субординація.
❮ Ієна
Ієратизм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24