search
close
search
фр., від араб., земт, букв. — шлях, напрям
1. Найвища точка неба над головою спостерігача; обрій, овид, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід, небокруг, круговид, кругогляд. 2. Точка перетину вертикальної лінії з небесною сферою. 3. перен. Найвищий ступінь, точка чогось; апогей, вершина.
Зеніт
Див. також: Горизонт, Надир.
❮ Зеніна
Зенітний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24