Епікуреїзм
1. Філософсько-етичне вчення, яке виходить з атомістичних і особливо з епічних ідей давньогрецького філософа Епікура (звідси й назва). За Е. найвище благо — розумна насолода радощами життя. 2. Світогляд, що виник на грунті перекрученого тлумачення вчення Епікура як прагнення лише до чуттєвих насолод. 3. перен. Схильність до чуттєвих насолод.
❮ Епікуреєць
Епілімніон ❯