search
close
search
від гр. ἔξαρχος — голова, начальник
1. Адміністративно-територіальна одиниця Візантії 6-7 століть за межами метрополії, що управлялась намісником (екзархом). Е. створювалися в окраїнних областях. 2. У християнстві — церковна округа.
Див. також: Графство, Еялет, Комуна, Лен (1), Марка (1), Жупанія, Улус, Фема, Юдикат.
❮ Екзарх
Екзегеза ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24