search
close
search
від лат. duo — два
1. Вчення, яке виходить з визнання двох першоначал світу — ідеального й матеріального (духу і матерії). Протилежне — монізм. 2. Двоїстість, роздвоєність чогось.
Див. також: Дуалістичний.
❮ Дуайєн
Дуалістичний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24