search
close
search
від гр. δῐχῆ — надвоє і τομή — поділ
1. Роздвоєність, послідовний поділ на дві частини, не пов'язані між собою. 2. Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки. Д. властива і деяким безхребетним тваринам. 3. У логіці – поділ обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному (поняття А. поділяють на поняття Б. і не Б.).
Див. також: Біфуркація.
❮ Дихотомічний
Дихроїзм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24