search
close
search
лат., вчення, виховання, розпорядок
1. Певний обов'язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. В суспільстві завжди існує загальнообов'язкова Д. і спеціальна Д., обов'язкова лише для членів певної організації (трудова, військова, партійна тощо). 2. Окрема галузь наукового знання.
❮ Дисфункція
Дисциплінарний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24