search
close
search
нім. Brigantine
обладунок з металевих пластин, прикріплених з внутрішньої сторони до суконної чи шкіряної основи; тиляги. З'явився у XIII ст.
Бригантина (2)
Див. також: Акетон, Куяк.
❮ Бригантина (1)
Бридель ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24