search
close
search
лат., озброєння, спорядження
1. техн. Сукупність допоміжних приладів, необхідних для роботи якогось апарата, машини, конструкції. 2. буд. Сталевий каркас у залізобетонних спорудах. 3. заст. Зброя, обладунок; риштунок. 4. мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою.
❮ Армадили
Арміда ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24