search
close
search
лат. absolutus — довершений, безумовний, необмежений
1. Те, що ні від чого не залежить, безвідносне. 2. У філософії і релігійних тлумаченнях — вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, бог тощо).
❮ Абсольвентний
Абсолютизм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24