Легіон
лат. Legio, від lego — збираю, набираю
1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму. Складався з 5-6, часом 8 тисяч піхотинців і кількох сот вершників. На чолі Л. в період Республіки стояв військовий трибун, в період Імперії — леґат. 2. В 17 — 20 ст. в багатьох державах назва різних військових формувань, які комплектувалися з добровольців. Іноземний Л. — у Франції, Іспанії та деяких ін. країнах — з'єднання з найманців-іноземців; використовувалися переважно для служби в колоніях. 3. Назва деяких цивільних організацій воєнізованого типу (напр., Американський Л. у США). 4. Орден почесного Л. — вищий французький орден. 5. перен. Величезна кількість, безліч.
Див. також: Когорта, Маніпула, Центурія.
❮ Легендарний
Легіонер ❯