Результати пошуку
Шуканий термін: щогла
Результатів: 19
Результатів: 19
Щогла (давньосканд. sigla від давньошв. segla — вітрило): 1. Вертикальна конструкція на судні (кораблі), зазвичай підтримувана розтяжками, на якій закріплена частина вітрильного обладнання яхт і вітрильників. 2. Висока вертикальна конструкція на розтяжках із змонтованим на ній обладнанням (як правило, радіо-телевізійним).
Дивіться також:Аап: бізань на судні з трьома щоглами.
Барк: велике вітрильне судно з кількома прямими вітрилами щоглами косими вітрилами набізань-щоглі.
Баркентина: шхуна-барк, морське вантажне судно з трьома або більше щоглами (прямі вітрила — на передній, косі — на інших щоглах).
Бізань: остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику — нижнє косе вітрило на бізань-щоглі.
Бриг: двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18 — 19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.
Бригантина (1): двощоглове вітрильне судно з прямими вітрилами на передній щоглі (фок-щогла) й косими — на задній (грот-щогла). До появи вітрильних Б., Б. називали швидкохідні галери з 8-12 банками веслярів. З XVIII ст. Б. мали вітрильне озброєння, 8-10 пар весел і до 10 гармат малого та середнього калібрів.
Галера (1): старовинне дерев'яне гребне військове судно з одним рядом весел і двома-трьома щоглами з трикутними і прямими вітрилами. Тяжка праця гребців на Г. стала синонімом каторги, каторжних робіт.
Галіота: 1. Історично — двощоглове судно з веслами (напівгалера). 2. У XVII – XIX ст. голландські і німецьке торгове судно з плоским дном або французький морський військовий корабель з двома щоглами і одною банкою весел.
Іол: тип невеликого вітрильного судна, оснащеного двома щоглами з косими вітрилами.
Каравела: дво- три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою прямих та косих вітрил, які дозволяли рухатися за будь-якого вітру і здійснювати подорожі на значні відстані. Відомі з XIII ст. По типу парусного спорядження поділяють на К.-латина (косі вітрила на всіх щоглах) і К.-редонда (прямі вітрила на фок- і грот-щоглах, і косе (латинське) вітрило на бізані.
Кеч: невелике двощоглове вітрильне судно, задня щогла якого (бізань) нижча за передню (ґрот).
Лайба: великий човен з двома щоглами і косими вітрилами.
Марсель: вітрило у формі трапеції на суднах з прямим оснащенням; на фок- і грот-щоглах — друге, на бізань-щоглі — перше знизу.
Стаксель: основне косе трикутне вітрило, яке підіймають по штагу або леєру попереду фокщогли або між іншими щоглами. Вітрильне судно з кількома щоглами може нести С. на кожній щоглі.
Стеньга: продовження щогли у висоту, друга її частина.
Шканці: частина верхньої палуби між середньою й задньою щоглами; Ш. на військових суднах — місце для парадів.
Шхуна: парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.
Ют: кормова частина палуби корабля від ґрот-щогли або від кормової рубки до ахтерштевня.
Барк: велике вітрильне судно з кількома прямими вітрилами щоглами косими вітрилами на
Баркентина: шхуна-барк, морське вантажне судно з трьома або більше щоглами (прямі вітрила — на передній, косі — на інших щоглах).
Бізань: остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику — нижнє косе вітрило на бізань-щоглі.
Бриг: двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18 — 19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.
Бригантина (1): двощоглове вітрильне судно з прямими вітрилами на передній щоглі (фок-щогла) й косими — на задній (грот-щогла). До появи вітрильних Б., Б. називали швидкохідні галери з 8-12 банками веслярів. З XVIII ст. Б. мали вітрильне озброєння, 8-10 пар весел і до 10 гармат малого та середнього калібрів.
Галера (1): старовинне дерев'яне гребне військове судно з одним рядом весел і двома-трьома щоглами з трикутними і прямими вітрилами. Тяжка праця гребців на Г. стала синонімом каторги, каторжних робіт.
Галіота: 1. Історично — двощоглове судно з веслами (напівгалера). 2. У XVII – XIX ст. голландські і німецьке торгове судно з плоским дном або французький морський військовий корабель з двома щоглами і одною банкою весел.
Іол: тип невеликого вітрильного судна, оснащеного двома щоглами з косими вітрилами.
Каравела: дво- три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою прямих та косих вітрил, які дозволяли рухатися за будь-якого вітру і здійснювати подорожі на значні відстані. Відомі з XIII ст. По типу парусного спорядження поділяють на К.-латина (косі вітрила на всіх щоглах) і К.-редонда (прямі вітрила на фок- і грот-щоглах, і косе (латинське) вітрило на бізані.
Кеч: невелике двощоглове вітрильне судно, задня щогла якого (бізань) нижча за передню (ґрот).
Лайба: великий човен з двома щоглами і косими вітрилами.
Марсель: вітрило у формі трапеції на суднах з прямим оснащенням; на фок- і грот-щоглах — друге, на бізань-щоглі — перше знизу.
Стаксель: основне косе трикутне вітрило, яке підіймають по штагу або леєру попереду фокщогли або між іншими щоглами. Вітрильне судно з кількома щоглами може нести С. на кожній щоглі.
Стеньга: продовження щогли у висоту, друга її частина.
Шканці: частина верхньої палуби між середньою й задньою щоглами; Ш. на військових суднах — місце для парадів.
Шхуна: парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.
Ют: кормова частина палуби корабля від ґрот-щогли або від кормової рубки до ахтерштевня.