Нобілітет: у Стародавньому Римі — прошарок знатних людей, які виконували магістратури (займали вищі державні посади); спочатку до нього належали тільки патриції, а в період республіки — і плебейська знать. На межі 3-2 ст. до н. е. коло знаті (нобілів) складало 20 патриціанських і 30 плебейських сімей. Склад і привілеї Н. не визначались законом — вони базувались на традиціях і громадській думці. Крах Республіки (1 ст. до н. е.) став крахом Н. — в епоху Імперії зникли привілеї знаті і псевдопоняття Н.

Сецесія: 1. Відпадання, відступництво, вихід частини з цілого. 2. В Стародавньому Римі вихід плебеїв зі складу римської общини й залишення міста, що було одним із засобів їхньої боротьби проти патриціїв. 3. Стиль у мистецтві Австрії кінця XIX століття, прихильники якого відмовились від традиційності та історизму.