Магазин: 1. Приміщення для роздрібної торгівлі; крамниця. 2. Приміщення для зберігання запасів харчування, боєприпасів і т. ін.; комора, склад. 3. Частина апарата або приладу у вигляді коробки або трубки, куди вкладають кілька однорідних предметів (М. автомата). 4. Запасне місце у вуликові для меду на випадок посиленого збору.

Магараджа: титул князя високого рангу в Індії. Існував до ліквідації князівств (1956 р.).

Магдебурзьке право: середньовічна правова система міського самоврядування у Центральній Європі — встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо; не поширювалося на жінок, бідняків, незаконнонароджених, нехристиян. М. п. сформувалось в Саксонії близько 1235 року в процесі розвитку комунального руху під впливом міст-комун Північної Італії; поширилося на ряд міст Німеччини, Польщі, Литви, України.

Магістр: 1. У Стародавньому Римі титул деяких службовців. 2. У Візантії високий придворний титул. 3. У Західній Європі голова середньовічного духовно-лицарського ордену. 4. В дореволюційній Росії, Англії, США і тепер в Україні вчений ступінь. 5. В Західній Європі за середньовіччя викладач гуманітарних наук.

Магістраль: 1. Головний напрям, основна лінія у шляхах сполучення. 2. Головний кабель або головна труба в системі електричної, телеграфної, телефонної, газової, водопровідної мережі. 3. Широка міська вулиця.

Магістральний: перен. основний напрям, як правило, руху чого-небудь.

Магістрант: особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації.

Магістрат: 1. У Стародавньому Римі державна посада, представник влади. 2. В Литві, Польщі й Україні 15 — 19 ст. орган міського управління, що здійснював адміністративно-судові функції. 4. В деяких країнах міське управління (муніципалітет). 5. У Великобританії і Франції суддя. 6. У США сукупність усіх державних урядовців, у т. ч. судових.

Магістратура: 1. У Стародавньому Римі — почесні державні посади і сукупність осіб, що їх посідали. 2. У сучасних країнах загальна назва судових посад. 3. Підготовка, що підвищує кваліфікацію спеціаліста, який закінчив вищий навчальний заклад; відділ при вузі, що проводить таку підготовку.

Магічний: 1.Той, що стосується магії. 2. Чудодійний, чарівний. 3. М-і ядра — атомні ядра, що містять 2, 8, 20, 28, 50, 82, 126 протонів або нейтронів. Основні властивості цих ядер такі: підвищена стійкість, більша кількість, ніж в інших ядрах, ізотопів та ізотонів.

Магія: 1. Сукупність прийомів та обрядів, які мають чудодійну силу; чаклунство, чари, чарівництво. 2. перен. Щось загадкове, незрозуміле.

Магма: природна розплавлена силікатна маса з домішкою летких речовин, що утворюється в глибинних зонах Землі. При охолодженні як на глибині, так і після виливу через вулкани на земну поверхню, вона твердіє, утворюючи магматичні породи.

Магнат: 1. В ряді країв Західної Європи, зокрема в Польщі й Угорщині, за феодалізму великі землевласники, аристократична верхівка класу феодалів. 2. перен. Великий капіталіст, глава монополії (напр., фінансовий магнат).

Магнезит: мінерал класу карбонатів, білого, сіруватого, жовтуватого кольору. Використовують для виготовлення вогнетривів, магнезітального цементу, одержання солей магнію тощо. Від назви давньогрецького м. Магнесії.

Магнезія: окис магнію; білий порошок. Застосовують у медицині, у виробництві вогнетривів, магнезіального цементу, будівельних матеріалів. Від назви давньогрецького м. Магнесії.

Магнесин: пристрій для керування механізмами на віддалі та передавання показань вимірювальних приладів.

Магнетизм: сукупність властивостей і явищ (притягування, відштовхування тощо), яка виявляється у взаємодії між електричними струмами, між струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами, нейтронами).

Магнетики: тіла, що намагнічуються в магнітному полі, тобто навколо них утворюється додаткове магнітне поле.

Магнетит: мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний з металевим блиском. Цінна залізна руда.

Магнето: магнітоелектричний генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах внутрішнього згоряння; котушка запалювання.

Магнетодіелектрики: речовини (суміш феромагнітних порошків з діелектриками), спресовані під великими тиском і при високій температурі у монолітну масу. Застосовують для виготовлення осердь котушок і магнітопроводів.

Магнетон: одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.

Магнетохімія: розділ фізичної хімії, який вивчає залежність магнітних властивостей речовин від їхньої хімічної будови, вплив магнітних явищ на кінетику хімічних реакцій.

Магнетрон: двоелектродна електронна лампа, що працює в полі електромагніту або постійного магніту. М. застосовують як потужний генератор надвисокочастотних коливань.

Магній: хімічний елемент, символ Mg, ат. н. 12; легкий сріблясто-білий метал. Застосовують для виготовлення легких сплавів, одержання важковідновлюваних металів (ванадію, титану, урану тощо), для освітлювальних і запальних ракет тощо.

Магніт: намагнічене тіло (здебільшого із сталі або спеціального сплаву), що утворює магнітне поле і має властивість притягати до себе або відштовхувати від себе інші тіла; магнет.

Магнітний: той, що стосується магніту і має властивості магніту; М-а антена — приймальна антена у вигляді дротової котушки на стрижневому осерді з магнітного матеріалу, звичайно фериту; М-а дефектоскопія — сукупність методів виявлення прихованих дефектів у феромагнітних матеріалах і виробах; М-а індукція — фізична величина, що характеризує діяння магнітного поля в речовині на електричний струм; М-а насиченість — стан феромагнетики, який характеризується найбільшою намагніченістю; М-а аномалія — місцеві відхилення від правильного розподілу елементів земного магнетизму; М-е поле — простір, у якому виявляється діяння магнітних сил.

Магніто...: у складних словах відповідає поняттю "магнітні явища", напр. магнітооптика, магнітострикція.

Магнітобіологія: розділ біології, що вивчає вплив магнітного поля на біологічні об'єкти.

Магнітогідродинаміка: розділ фізики, що вивчає взаємодію рідких металів, плазми з електромагнітним полем.

Магнітограма: графічний запис змін у часі магнітного поля Землі, що його одержують за допомогою магнітографа.

Магнітограф: прилад, який автоматично й неперервно реєструє числові характеристики магнітного поля Землі.

Магнітола: об'єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.

Магнітометр: прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів.

Магнітометрія: сукупність методів вимірювання характеристик магнітного поля.

Магнітооптика: розділ оптики, в якому вивчають вплив магнітного поля на випромінювання, поширення й поглинання світла.

Магнітопауза: межа магнітосфери Землі, тобто межа між земним і міжпланетним магнітними полями.

Магніторіум: прилад, за допомогою якого досліджують магнітне поле Землі.

Магнітостатичне поле: магнітне поле нерухомих постійних магнітів.

Магнітострикція: зміна форми або розмірів тіл (з нікелю, нікелевого фериту тощо) при намагнічуванні й розмагнічуванні їх.

Магнітосфера: магнітна оболонка Землі чи якоїсь іншої планети.

Магнітофон: радіотехнічний апарат для магнітного записування звуку (здебільшого на магнітну стрічку) та його відтворювання.

Магнолія: рід субтропічних деревних та кущових рослин. З квіток, листя та молодих гілок добувають ефірну олію. Препарат, виготовлений з листя, використовують у медицині для зниження кров'яного тиску. Від прізвища французького ботаніка П'єра Маньоля (1638 — 1715).

Магометани: послідовники релігії, яку, за арабськими легендами, заснував пророк Магомет у VIIст. н.е.; мусульмани.

Магометанство: заст. мусульманство, іслам; за іменем пророка Магомета, засновника віровчення.

Абракадабра: 1. Незрозуміле чудодійне слово у заговорах, слово магічної сили, яке пишеться трикутником, так, що з усіх боків читається однаково. 2. перен. Безглуздя, нісенітниця.

Аватара: 1. У філософії індуїзму — позначення сходження Бога з духовного світу у нижчі сфери буття з певною метою; втілення. 2. Невелике зображення, яке користувач форуму або блогу використовує разом з ніком (псевдонімом). Відображається у профілі зареєстрованого користувача форуму або сайту. Може бути як фотографією, так і якоюсь картинкою, яка відображає суть користувача і допомагає максимально правильно створити перше враження у співрозмовника.

Авіаль: сплав алюмінію переважно з магнієм, кремнієм і міддю. Відзначається високою пластичністю, задовільною антикорозійною стійкістю.

Автобан: широка магістраль для швидксного руху автомобілів.

Автодром: ділянка, підготовлена і обладнана для швидкісник змагань і випробувань автомобілів.

Автомагістраль: широка з твердим покриттям дорога, розрахована на швидкісний автомобільний рух у двох протилежних напрямах.

Автометаморфізм: зміна магматичної гірської породи під впливом розчинів та летких речовин, які виділяються під час її охолодження.

Автомотодром: ділянка, підготовлена і обладнана для змагань та випробувань автомобілів і мотоциклів.

Автопневматоліз: утворення під час кристалізації магматичної породи нових мінералів, що формуються внаслідок дії летких частин магми на мінерали цієї породи, які виділилися раніше.

Авторалі: комплексне спортивне змагання на автомобілях.

Авторитарний: 1. Той, що грунтується па беззаперечному підкоренні владі. 2. Той, що намагається утвердити свою владу, вплив, домагається авторитету.

Автострада: широкий бетонований шлях (без поперечних переїздів) для масового автомобільного руху; автомагістраль.

Агарський: турецький, магометанський.

Агаряни: назва магометан, зокрема турків, у народній поезії і в давній українській літературі.

Агон: у Стародавній Греції — змагання, в т. ч. сценічні (у співі, грі на кіфарі) чи спортивні, з нагоди релігійних фестивалів.

Аденін: похідна пурину, одна з двох пуринових основ, які використовуються в утворенні нуклеотидів нуклеїнових кислот ДНК та РНК. У ДНК, А. зв’язується з тиміном через два водневі зв'язки, що допомагає стабілізувати структуру нуклеїнової кислоти. У РНК, аденін зв’язується з урацилом.

Адрони: загальна назва елементарних частинок (протонів, нейтронів, гіперонів, мезонів), які беруть участь у т. зв. сильних взаємодіях, за яких частинки існують приблизно 10^-24 секунд, тобто менше ніж за інших взаємодій (слабкої і електромагнітної).

Аеромагнітометр: прилад для дослідження геомагнітного поля з літального апарата.

Азболіт: будівельний матеріал, суміш магнезіального цементу, тирси й азбестового волокна. Застосовують головним чином для настилання підлоги.

Азраіль: ангел смерті у магометан.