search
close
search
Шуканий термін: Кола
Результатів: 101
Кола (з африк. мов): рід вічнозелених дерев підродини стеркулієвих родини мальвових. Заввишки досягає до 20 метрів; батьківщина — Західна Африка. Насіння (т. зв. горіхи кола діаметром до 5 см) містить кофеїн (до 2,5 %) і теобромін (до 0,05 %). Використовують у медицині та харчовій промисловості.

Можливо ви шукали:

Колабораціонізм: співробітництво із загарбниками в окупованих ними країнах.

Колабораціоніст: зрадник своєї батьківщини, що співробітничає з окупантами.

Колаген: волокнистий білок, що є основною складовою частиною специфічних волокнистих структур сполучної тканини тварин і людини.

Колаж: прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють різні матеріали, що різняться кольором і фактурою; твори, виконані таким прийомом.

Колапс: 1. Гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові та порушенням обміну речовин. 2. Спадання уражених ділянок легень при пневмотораксі.

Коларгол: лікарський препарат. Застосовують при гнійних захворюваннях (переважно очних, гінекологічних, шкірних).

Колатеральний: бічний, боковий; К. кровообіг — побічне, обхідне сполучення кровоносних судин; К-і шляхи артерій — обхідні, побічні шляхи артерій.

Дивіться також:

Авреоля: 1. Сяйво довкола голови, з яким малювали святих. 2. Найвищий ступінь, вінець чого-небудь (слави, правди тощо).

Австрійська школа: напрям вульгарної політичної економії, що трактував ціну товару як результат суб'єктивних оцінок його з боку покупців і продавців; сформувалась в 1870-хх роках. Інші назви — віденська школа, психологічна школа.

Аколада: 1. Церемонія прийняття до лицарського ордену. 2. Дужка (пряма або фігурна), що з'єднує кілька нотних рядків.

Астроїда: крива, яку описує фіксована точка кола, що з середини дотикається до нерухомого кола вчетверо більшого радіуса і котиться по ньому без ковзання.

Блок-контакт: контакт електричного апарата, що перемикає кола керування чи сигналізації.

Бурса: 1. В середні віки гуртожиток для бідних студентів, котрий утримувався частково за рахунок університетів, частково — за рахунок пожертвувань, зібраних студентами. 2. Чоловіча духовна школа у 18 — середині 19 ст. в Росії. 3. Збірна назва вихованців бурси — бурсаків. 4. анат. Слизова сумка.

Вакації: заст. Вільний від занять у школах час, відпустка, канікули.

Вольтметр: прилад для вимірювання напруги між двома точками електричного кола.

Гаплостемонія: наявність одного кола тичинок у квітці.

Гімнасій: у Стародавній Греції державний навчально-виховний заклад для юнаків, у Стародавньому Римі — загальноосвітня школа.

Гіпотрохоїда: замкнута крива, яку описує зовнішня або внутрішня точка круга, що котиться без ковзання по внутрішній стороні кола більшого радіуса.

Гіпоциклоїда: плоска крива, що описується довільною точкою кола, яке котиться без ковзання всередині іншого (нерухомого} кола.

Глобус: модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети, яка відображає в певному масштабі їхню поверхню з основними об'єктами; Г. небесний- зображення небесної сфери з позначеними на ній зірками й основними колами небесної сфери.

Гонгоризм: аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., основоположником якої був поет Луїс де Гонгора-і-Арготе. Г. стверджував безсюжетність, культ "чистої форми", ускладненість поетичної мови.

Грильяж: 1. Підсмажені й зацукровані чи залиті шоколадом горіхи. 2. Декоративні ґрати з дерев'яних паличок.

Діаметр: відрізок прямої, що проходить через центр кола і сполучає дві його точки, а також довжина цього відрізка. Д. множини точок — віддаль між двома найвіддаленішими точками цієї множини; Д. конічного перетину — пряма лінія, що є геометричним місцем середини усіх паралельних хорд даного конічного перетину.

Досократики: філософи античного періоду, що жили до Сократа (800-500 рр. до н. е.), твори яких відомі лише за цитатами у пізніших античних авторів. Найвизначніші Д.: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен (Мілетська школа), Піфагор, Геракліт, Парменід (Елейський школа), Емпедокл, Анаксагор, Демокріт.

Еклектика: 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до стирання відмінностей між ученнями й школами. 2. Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів; безпринципне запозичення й змішування суперечливих ідей, оцінок теорій. 3. перен. Відсутність оригінальності і самостійності.

Епіциклоїда: крива, яку описує довільна точка кола, що котиться по нерухомому колу зовні.

Ескімо: морозиво в шоколаді на паличці. Товарний знак «Eskimo Pie» компанії Nestle.

123..5keyboard_arrow_right
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24