Алфавітний покажчик
Комісар

фр., від лат., уповноважений
1. У різних країнах службова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. У Франції за часів революції кінця 18 сг. К. називалися уповноважені Конвенту. В Україні: а) в 1917-46 рр. (до утворення міністерств) член уряду, який очолював центральний галузевий орган державного управління (народний комісаріат); б) У 1918 - 42 рр. (з перервами) представник Комуністичної партії і Рад. уряду в армії та флоті, що поділяв з командиром відповідальність за виконання бойового завдання, за бойову, політичну й матеріально-господарську підготовку частини; в) особа, яка очолює військовий комісаріат. 2. У деяких країнах - чиновник, що виконує поліцейські функції.
  • Алфавітний покажчик
  • Нові статті
  • Словник у картинках 939
  • Тематичні словники
  • Останні переглянуті
  • Мій блокнот
  • Про словник
  • • Правопис
  • • Випадкова стаття
  • • Додати термін
  • • Увійти
  • Володимир Лук'янюк © 2001-17 У «Словнику» 20268 статей. Його матеріали поширюються за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні матеріалів сайту, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
    ПІДТРИМАТИ