search
close
search
від гр. κοινὴ διάλεκτος — спільна мова
1. Іонійсько-аттичний діалект грецької мови, який виконував функції загальногрецької мови з 300 до н. е. до до II—III ст. н. е. 2. Функціональний тип мови, що використовується як основний засіб повсякденного (головним чином усного) спілкування між носіями різних діалектів або мов.
Див. також: Лінгва жерал, Лінгва франка, Патуа, Піджин.
❮ Коітус
Кок-сагиз ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24