search
close
search
лат., чотирикутник
1. Прямокутник з рівними сторонами. 2. мат. Добуток двох однакових множників, другий степінь будь-якого числа. 3. В поліграфії — одиниця вимірювання шрифтів, ширини й висоти набору, полів тощо; дорівнює 48 друкарським пунктам (18 мм). 4. Вид пробільного матеріалу у друкарському наборі, ширина якого становить 48 пунктів, а товщина така, як кегль шрифту.
Див. також: Кегль, Пункт, Шрифт.
❮ Квадрант
Квадратиди ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24