напрям у філософії і природознавстві 17 — 18 ст., теоретичною основою якого було вчення Р. Декарта (латинізоване ім'я — Картезіус, звідси й назва). Для К. характерні раціоналізм у теорії пізнання і механістичний матеріалізм у поясненні явищ природи.