search
close
search
нім. Kanzler від лат. cancellarius — секретар
1. У часи середньовіччя (переважно у Західній Європі) — особа, що займала при дворі монарха високі посади (охоронця державної печатки, керівника канцелярії тощо). 2. Одне з найвищих державних звань (наприклад, у Великобританії лорд-К. — голова палати лордів і міністр юстиції, К. державної скарбниці — міністр фінансів).
Див. також: Візир (2), Камергер, Лорд.
❮ Канцерогени
Канцона ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24