search
close
search
фр., від лат., спрямовую, готую
1. Військовослужбовець офіцерського складу, що відає забезпеченням військ продовольством, зброєю, військово-господарським майном та організацією побутового обслуговування особового складу. 2. В Радянській Армії в 1935 — 55 рр. військове звання для військово-господарського й адміністративного складу. 3. У Франції в 17-18 ст. І. провінції, що призначався королем на певний строк. Мав судово-поліцейську, фінансову й почасти військову владу.
❮ Інтелігенція
Інтенсивний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24