search
close
search
пізньолат. investitura від investio — одягаю
1. За середньовіччя в Західній Європі юридичний акт передачі права власності, супроводжуваний рядом символічних обрядів, а також церемонія введення васала у володіння земельним феодом. 2. У Західній Європі за середньовіччя призначення на церковні посади.
Див. також: Гомініум, Комендація, Лен (1), Омаж, Сеньйор (1), Сюзерен, Феод.
❮ Інвертувати
Інвестиції ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24