1. Напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними. 2. Схильність безкорисливо служити будь-якій ідеї, справі; відданість високим моральним ідеалам. 3. Схильність до ідеалізації дійсності.