search
close
search
1. За уявлення давніх греків, сонцесяйний верхній шар повітря, де перебували боги. 2. Гадане середовище, яке нібито заповнювало проміжки між частинками і весь світовий простір. Існуванням Е. прагнули пояснити поширення світла тощо. 3. Клас органічних сполук, що складаються з двох радикалів, пов'язаних між собою атомом кисню.
Див. також: Радикал.
❮ Ефігія
Ефірний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24