Єпископ

гр., букв. - наглядач, охоронець

1. Вищий духовний чин у християнській церкві. 2. У Стародавній Греції - політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. - виборна особа, що відала майновими й судовими справами.