search
close
search
нім. Dubel — закріпка, шип
стрижень особливої форми, що його гострим кінцем забивають у стіну для кріплення певного обладнання; в тупому кінці Д. є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп, що розпирає корпус Д. для дорсткого зчепленння зі стіною.
Дюбель
❮ Дхол
Дюгонь ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24