search
close
search
гр. διάβολος
релігійно-міфологічний персонаж, верховний дух зла, що штовхає людину на шлях духовної загибелі; сатана.
Див. також: Абадон, Джин, (2), Демонізм, Демон, Ібліс, Інкуб, Люцифер, Сатана, Сукуб, Шайтан.
❮ Діуретичний
Диякон ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24