1. Немилозвучність, звучання двох і більше звуків, яке викликає почуття неузгодженості; відсутність стійкого співзвуччя — консонансу. 2. У віршуванні — один з видів неповної рими, коли в словах, які римуються, збігаються приголосні при частковій або повній розбіжності голосних. 3. Відсутність у чомусь гармонії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.