search
close
search
лат. destructio від destruo — ламаю, руйную
1. геол.Руйнування і розпад гірських порід внаслідок вивітрювання. 2. мист. Художній прийом, що відображає позірну тенденцію до руйнування зв'язків окремих частин твору між собою. 3. перен. Руйнування, розпад, порушення нормальної структури чого-небудь.
ДеструкціяДеструкція в геології
ДеструкціяДеструкція в архітектурі
Див. також: Деконструктивізм.
❮ Дестиляція
Десублімація ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24