search
close
search
гр. δεσπότης — володар
1. Правитель з необмеженою владою у стародавніх монархічних державах Сходу. 2. Візантійський титул васалів імператора і патріархів. 3. перен. Жорстока, самовладна людина, тиран.
Див. також: Автократ, Диктатор, Монарх, Тиран.
❮ Десперація
Деспотат ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24