Алфавітний покажчик
Гладіатор

лат., від gladius - меч
1. у Стародавньому Римі раб чи обранець, що мусив битися на смерть із собі подібним або дикими звірами на потіху глядачам. Зі 106 року до н. е. бої Г. стали публічним видовищем; з 63 року Г. мали право стати вільні жінки. Гладіаторські бої були заборонені в Римі у 404 році. 2. перен. братовбивця, дикун, барбар.
Див. також: Автократор, Амфітеатр, Арена, Гладіус, Провокатор, Ретіарій, Спартак.
  • Алфавітний покажчик
  • Нові статті
  • Словник у картинках 951
  • Тематичні словники
  • Останні переглянуті
  • Мій блокнот
  • Про словник
  • • Правопис
  • • Випадкова стаття
  • • Додати термін
  • • Увійти
  • Володимир Лук'янюк © 2001-17 У «Словнику» 20316 статей. Його матеріали поширюються за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні матеріалів сайту, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
    ПІДТРИМАТИ