search
close
search
від старо-нім. væringjar — об'єднані клятвою
1. Особиста гвардія візантійського імператора та князівська дружина новгородських і київських князів ІХ-ХІ ст. 2. Скандинавські воїни-вікінги.
Див. також: Князь, Конунг, Норманізм, Руни (1).
❮ Варфоломіївська ніч
Васал ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24