Алфавітний покажчик
Бунчук

тур. buncuk
військова регалія у вигляді палиці з кулею або вістрям на верхньому кінці, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або турячого хвоста. Знак влади в Криму, Польщі, Запорізькій Січі та Гетьманщині. В Туреччині, звідки він був запозичений, у Б. нараховувалось від одного до семи (найбільше у султанського Б.) пасм і він використовувався замість прапора чи військового знака. На Січі Б. виготовлялися з білого волосся та червоних мотузок, а з гетьманських звисали посріблені китиці. Охороняв та захищав Б. генеральний бунчужний і його помічники – бунчукові товариші або підбунчужні.
Бунчук
Див. також: Булава.
  • Алфавітний покажчик
  • Нові статті
  • Словник у картинках 941
  • Тематичні словники
  • Останні переглянуті
  • Мій блокнот
  • Про словник
  • • Правопис
  • • Випадкова стаття
  • • Додати термін
  • • Увійти
  • Володимир Лук'янюк © 2001-17 У «Словнику» 20292 статті. Його матеріали поширюються за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні матеріалів сайту, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
    ПІДТРИМАТИ