Бордун

фр., букв. - густий бас

бурдон; 1. Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового й смичкового інструментів. 2. Розташовані поза грифом відкриті струни щипкових і смичкових інструментів. 3. Басовий регістр органа.