search
close
search
гр. αὐτοκράτωρ — «той, хто править сам по собі»
1. Верховний головнокомандувач у Греції 5 століття до н.е., керівник стратегів. 2. Монарх зі спадковою владою в Давній Греції; базилевс, самодержець. 3. Римський гладіатор з числа вільних громадян. 4. Денний метелик з роду Парнасіуси сімейства Вітрильники.
Автократор
Див. також: Абсолютизм, Автократ, Басилевс, Гладіатор, Диктатор, Діадохи, Імператор, Кайзер, Конунг, Король, Провокатор, Ретіарій, Тиран, Цісар, Шах.
❮ Автократія
Автол ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24