Алфавітний покажчик
Бенефіція

від лат. beneficium - благодіяння
1. В ранньофеодальній Західній Європі (8-12 ст.) надання королем або іншим великим землевласником васалові у довічне володіння землі за виконання певних військових чи адміністративних обов'язків. 2. У римському та буржуазному цивільному праві - привілей, встановлений для окремих осіб або груп. 3. У католицькій церкві винагорода духовної особи доходною посадою.
Див. також: Алод, Альменда, Апанаж, Латифундія, Лен (1), Манор, Феод, Ф'єф, Фі.
  • Алфавітний покажчик
  • Нові статті
  • Словник у картинках 941
  • Тематичні словники
  • Останні переглянуті
  • Мій блокнот
  • Про словник
  • • Правопис
  • • Випадкова стаття
  • • Додати термін
  • • Увійти
  • Володимир Лук'янюк © 2001-17 У «Словнику» 20289 статей. Його матеріали поширюються за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні матеріалів сайту, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
    ПІДТРИМАТИ