search
close
search
від гр. ασκεσις — вправа
1. Людина, що практикує аскезу. 2. У давнину — християнський подвижник, пустельник. 3. перен. людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби.
Див. також: Аскетизм, Сибарит.
❮ Аскер
Аскетизм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24