search
close
search
нім., букв.- пробка, затичка
1. Металевий стрижень або вилка, за допомогою яких з'єднані з ними переносні електричні прилади вмикаються в мережу; втичка. 2. розм. Те саме, шо розетка.
❮ Штемпель
Штерт ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24