search
close
search
нім. Schleife від Schleifen — волочити
1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; хвіст, трен, шляйфа. 2. Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування грунту. 3. геолог. Смуга відкладів, що облямовує підніжжя якого-небудь підвищення. 4. ел. Провідник у вигляді петлі, що використовується в магнітоелектричних осцилографах та гальванометрах для визначення місця пошкодження лінії зв'язку і т. ін. 5. Електричне коло, що з'єднує сповіщувач, допоміжні елементи і приймально-контрольний прилад сповіщень. 6. Частина стада молочно-товарного господарства, яка знаходиться поза періодом лактації. 7. розм.Плоский кабель.
Шлейф
Шлейф
❮ Шланг
Шліф ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24