search
close
search
нім. Schlacke
1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. 2. Зола кам'яного вугілля, яка сплавилася в топці.
Шлак
Див. також: Терикон, Томасшлак, Шлакобетон, Шлакоситал, Шлам.
❮ Шлагбаум
Шлакобетон ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24