1. Найукріпленіша центральна частина фортеці, пристосована до самостійної оборони. 2. Споруда фортечного типу в середині давніх міст. 2. перен. Головний опорний пункт (центр) будь-якої організації (політичної, ідеологічної тощо), твердиня, оплот.