одна з двох ситем писемної японської мови. Виникла у 9 столітті на базі скорописного варіанту стародавньої японської абетки манйоґана. Х. складається з 48 знаків або букв. 5 із них позначають прості голосні звуки, 3 — йотовані голосні звуки, а решта 40 — склади, сполучення приголосних і голосних звуків.