Хаос
гр., від розверзаюсь
1. У давньогрецькій міфології — безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (любов), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. 2. В давньогрецькій філософії — першоматерія або простір (фізичне місце, потрібне для існування тіл). 3. перен. Цілковите безладдя.
❮ Хао
Харакірі ❯