search
close
search
фр., від старофр., споряджати
1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками. 2. Сукупність вогнепальної зброї (гармати, міномети, реактивні установки), що уражає противника з великої відстані. 3. Галузь воєнної науки, що вивчає артилерійське озброєння та його застосування в бою.
❮ Артикуляція
Артист ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24