Фенікс
гр., букв. — багряний
1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. 2. перен. Символ невмиручості, відродження. 3. Одне з сузір'їв Південного неба.
❮ Фенетика
Фенілаланін ❯