Фаланга
давньогр. φάλαγξ — стовбур
1. У Стародавній Греції та Македонії — шикування до бою щільно зімкнених шеренг, як правило 8-16, зрідка 25, піхоти, озброєної довгими списами, сарисами, і легким круглим щитом. 2. перен. Група осіб, що діють спільно, загін. 3. У системі утопічного соціалізму Шарля Фур'є — трудова громада, комуна. 4. анат. Кожна з трьох трубчастих кісток, що утворюють скелет пальців хребетних тварин і людини. 5. Отруйна павукоподібна тварина, павук, відомий також як сольпуга.
Македонська фаланга
Сольпуга з пустелі під Актау, Казахстан
Див. також: Баталія, Гопліти, Каре, Маніпула, Мора.
❮ Фалака
Фаланги ❯