search
close
search
1. муз. Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається абсолютною висотою основного тону (тоніки) на будь-якому ступені звукоряду музичної системи. 2. Характер, сила, звучання тону, глосу. 3. літ. Основна емоційна настроєність тону. 4. мист. Переважаючий колір, що створює відповідну емоційну настроєність.
Див. також: Колорит, Тон, Тоніка.
❮ Тонадилья
Тонарм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24