search
close
search
іт., від лат., тримаю
1. В середньовічній багатоголосій музиці — основний голос контрапунктного твору, що веде мелодію. 2. Високий чоловічий співацький голос. 3. Співак з таким голосом. 4. Духовий музичний інструмент.
❮ Тенія
Тенсіометр ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24