1. Філософське ідеалістичне вчення, за яким розвиток є здійсненням наперед визначеної мети і все в розвитку природи й суспільства доцільне. Доцільність у природі Т. пояснює наслідком діяння нематеріальних сил, бога. Спрямована проти причинного пояснення явищ, Т. використовується прибічниками релігійного світогляду. 2. Методологічна Т. — прийоми пізнання (в т. ч. форми наукового пояснення), в яких використовують категорію цілі і похідні від неї поняття.