Стратор
гр. στράτωρ
1. У римській армії — солдат або легіонер, який виконував функції помічника старшого офіцера або цивільного службовця; ад'ютант. 2. У Візантійській імперії — почесний титул для середнього рівня цивільних і військових посадових осіб.
Див. також: Ад'ютант, Актуарій, Іпат, Патрикій, Севаст, Стратилат.
❮ Стратоплан
Стратостат ❯